Волонтеру АТО та ООС
Лідії Іванівні Сівак присвячую:
В цієї жінки – сива голова,
Хода її змінилась і постава -
Та оптимізмом сповнені слова,
І духу міць додалась і тужава.
Закрались зморшки в кутики очей,
Та вогники добра в них досі сяють.
Буремних стільки днів, недоспаних ночей
Позаду.. Йшла вперед – бо там чекають..
Бо там на сході, в пеклі вогнянім,
Бійці, що Україну захищають –
За кожен клапоть нашої землі
Там кожен день хтось мужньо помирає.
Вона спішить.. Летить до них щодня,
Щоб крапельку тепла привезти з дому –
За вісім років стала всім своя
І рідною як мама – не одному.
До Перемоги! – це її девіз –
Подоки не прогоним супостата!
Щоб мир настав й не було більше сліз,
І горем не наповнювались хати.
В цієї жінки - сива голова,
А до війни ж була колись чорнява..
Та додають снаги її слова:
Ми переможем! Україні Слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Ольга Калина