«… Але босоніж крокує в повітрі той,
Хто найбільше схожий на тебе…»
(Пауль Целан)
Схожий на мене червень-схолар
Тупотить серед пташиних ясенів,
Серед квітучих жасминів
(Автохтонів країни шовку) –
Він трохи паяц, трохи мисливець,
І трохи невіглас (ну, зовсім):
Мені презентує дощ
електричний,
А схожа на тебе півонія
Задивлена в Небо-дорогу:
Хмаровану білим і синім:
Воно нині небо Ноя
І трохи мрійника Яфета:
Яфетичні народи-номади
Виходять зі скрині Степу
І блукають старою Европою,
Яку колись викрав бик:
Білий як піна морська,
Рогатий, як Місяць,
Хвостатий як ти.
А дні, як намисто з перлів,
Які вухастий тубілець
Дістав з прозорого моря
І заплющивши очі
Мріяв про рибу крилату,
Про човен і весла, про зорі
І квіти на березі мрій.
Дуже гарно!
Романтики доволі є...
Червень із літом розмовляє...
Павук зі сною мрії плете...
А,що на серці він не знає...
Напевно теж довкола в думках літає...
Нехай пишеться й мріється!
І життя дарує миті щастя! Удачі Вам!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00