Спитай мене, чому не йде зима?
Чи заблукала серед зір колючих?
Спитай, чому так виє, що вийма
останні душі у дощів беззвучних.
І я скажу - то не зима, то я,
І ще скажу - не з волі забарилась,
забула восени, що я - твоя,
коли збирала світом власну силу.
Вже як вітри затихнуть навісні,
Нікому не кажи в серйоз, чи сміхом,
що сніг, цей сніг, цей сніг, цей сніг, цей сніг...
Це я прийшла тим білим-білим снігом.
