Як не втрапити в яму,
Обійти і забути,
Бо на ранок – те саме:
Знати, бачити, чути.
Знову правила, пози
Жести, завчені фрази,
У політики дозах,
У дворушництва фазах.
Мегаполісів серце,
В полюсах аритмії,
Вікна – неба озерця,
В синіх клаптиках мрії…
Бо хотілося просто,
Трохи щастя для долі,
Щоби щирості острів,
Щоб не завчені ролі.
Що ж по факту? Те саме.
Дні,як піші солдати.
І секунди – роками,
І стандартами дати.