Досить журитись та каятись, сину.
Гiрко на тебе дивитись менi.
Знай, що немає твоєї провини,
хоч добровольцем ти був на вiйнi.
Так, я всiх друзiв твоiх пам'ятаю.
Горе прийшло у багато родин.
Нi, ти не винний у тому, я знаю,
що з того бою ти вийшов один.
Сину мiй, я розумiю, це важко -
бачу скорботу у рiдних очах.
Не допоможе забутися пляшка,
став ти даремно на хибний цей шлях.
В тебе, як в мене вже попiл на скронях,
тiльки рiзниця, що ти молодий.
Перемогти треба ночi безсоннi.
Друзiв не вернеш, а ти-то живий.
Рани загояться пiзно чи рано,
вигляне сонце, наступить весна.
Тiльки у серцi залишиться рана:
бiль назавжди залишає вiйна.
Тим, хто розв'язує вiйни проклятi,
хай устократ повернеться вся бiль.
Нi, мiй синочку, ти не винуватий.
Будемо жити, вертайся вiдтiль.
