Сьогодні не напишу пишних рим,
Лиш помовчу, загубленою в роздумі,
Я закохаюсь в день- хмаринка й дим,
Змалюю пекторалі в тихім задумі.
Горнятком кави ранок розпочну,
Цілунок сонця вип'ю із зажурою,
Впаду у віхолу зими- у ній лечу,
Весняною грозою... може бурею.
А в ній туман, закохано сльозиною,
Торкне межі, де вчора, завтра, нині,
Де день знов увінчається перлиною-
Мій білий янгол, в зоряній свитині.
Сьогодні не напишу пишних рим,
Лиш помовчу, загубленою в роздумі,
Я закохаюсь в день- залишусь в нім,
Змалюю пекторалі в тихім задумі.
