Зів'яли твої айстри й погасли ліхтарі,
На нашій теплій вулиці аж злива ллється рясно.
Лишень кав'ярня наша стоїть ще на землі:
До березня відкрита — а далі вже не ясно.
А далі йде спокута й біт-бокс порожніх днів.
Черствий медовий кекс й порожня філіжанка.
Без тебе так погано, що й не знайдеться слів.
Буденність зажирає, немов кредит у банку.
Змертвілим почуттям не повернутись знову.
Ці солодощі, мабуть, солодшими не будуть.
Любов не воскресає, немов у "Грі" Джон Сноу.
Надіюсь, мої демони колись тебе забудуть.
