Мамо-мамо , чому Ви пішли
Залишили цей світ і родину?
Ви пішли в другий світ –
Важко нам зараз всім,
Батько сам, як у полі билина.
Все. Кінець. Більше МАМИ нема,
Хоч життя вона вона дуже любила.
Та так Богом дано, що приходить пора
Вже прийшла –
Мама нас залишила.
Наш старенький татусь -
Залишився один
Вже немає, немає дружини.
Вони мудро прожили життя
І дітей вони разом нажили.
Він сьогодні якийсь не такий –
Вже немає дружини Параски.
Він сумний, пустота на душі.
Пролетіло життя, як у казці.
Що робити йому? Куди йти?
Він прийде – її дома нема.
Він один як без рук.
Це від бога усе –
Завжди хтось когось
Перший лишає.
Батько сам. Йому важко.
Як всім зараз нам –
Вже немає його половини
Ми є. Діти. Це добре.
Та що йому з нас?
В нас своєї є життєві проблеми
Ми приїдем в село,
Бо тут виросли всі,
І побачим печальну картину:
Батько радий нам всім,
Та не звик бути сам,
Споминає кохану дружину.
На могилу прийдем , свічі запалимо,
Помолившись, ми гірко заплачем:
Ви пробачте нас, мамко,
Щиро просимо всі.
Нас рідненька матусьо пробачте.
Ми прийдемо до Вас.
Як настане той час.
Але хто коли.Богу лиш видно.
Ну, а поки ще тут,
За вас молимось ми.
І за себе нам дуже устидно.
Але Вами пишаємось мамко ми всі –
Ви життя прожили не даремно
Щиро любимо Вас
І сумуєм без Вас
Ви найкраща -
І нам це приємно.
Дочку Валю свою,
Ви любили як всіх
Може, більше?
Не нам це судити…
Скільки років чекала
З далеких доріг –
Може, прийде в село вона жити.
Буде жити дочка у селі біля ВАС,
Допоможе!
Смачненьке щось зварить!
Поруч просто посидить,
Як рідна душа;
Поговорить;
Як треба, розрадить .
Ви пишатися будите
Нею в селі
Які чуйні, сумлінні в нас діти.
І радіти життям
В ріднім колі своїм,
І з онуами мете сидіти.
А Микола, наш брат ,
Він ваш менший синочок,
Вдома мами нема,
Не пішла у село,
Не прийде вона більш до хати.
Я є старший Ваш син,
Не подарок я, так –
Всякі були у мене проблеми
На закон не зважав –
Бог мене покарав
Ви пробачте ще раз мене, нене.
Передачі носили роками мені,
Гіркі сльози не раз проливали,
Ви хотіли нам всім ,
Чим могли помогти,
Цим собі Ви життя вкоротали.
ID:
705983
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 11.12.2016 18:55:13
© дата внесення змiн: 11.12.2016 18:55:13
автор: kuzsm1957
Вкажіть причину вашої скарги
|
