Які красиві троянди навесні !
Які палкі та ніжні твої губи!
Якось давно ,наснилась ти мені,
І образ твій ніколи не забуду.
Який приємний твій дівочий спів,
а голос твій - це пісня соловейка ,
образити б тебе я не зумів,
тому що ти така,така рідненька.
Очі твої,немов, безкрає море ,
Такі глибокі,щирі, я тону,
І не потрібні вже ніякі гори,
кохатиму, тільки тебе одну.
Волосся твоє пишно-золоте,
замінить навіть сонячне проміння,
та що проміння? Сонце ти моє!
ти вкрита барвами моя мрія осіння.
Як тяжко; сподобалась мені,
цариця снів моїх, чиясь, та королева,
Я був би наче лицар на коні,
А посмішка твоя,як зорі з неба.
Які красиві троянди навесні,
яка чаруюча ,ти моя потреба
а біля тебе розплітаються пісні,
А в світі,більше, вже нічо мені не треба!
