Бувають дні,
Якими хочеться так жити.
І без причин дивитись,
У стомлене холодом вікно.
Тримати лише чашку у руках,
Таку ще теплу,
Від п’янкого чаю,
І від осіннього червоного вина.
Бувають дні…
Забуті і нестерпні,
І хочеться щоб було це не тут,
Щоб все пройшло…
Жахлива ця картина,
І страх пропав…
Злиденна та хвилина,
Що пожирає нас, як зло.
Бувають дні…
І теплі і холодні,
Такі як у фільмах і кіно.
Для когось варті цілих змін,
А хтось побачить сіру тінь.
Прокинеться у новому житті,
І тільки чашка у руці,
Залишиться такою, як тоді.