(Слова, музика,виконання - Тетяна Мирошниченко)
1
Небо глибоке, засіяне зорями.
Манить безмежний вгорі океан.
А під густими, багряними кронами
Хвилею срібною стелить туман.
Оксамитово-сині ночі.
Закружляв у танку листопад.
Мрії птахами линуть дівочі
У осінній рясний зорепад.
Пр:
Зорепад! Підставляйте долоні.
Зорепад! Загадайте бажання.
Розбудіть свої душі сонні
І вбирайте небесні послання.
Наберіть зорі ясні у жмені
І сплетіть з них сузір‘я - намисто.
Посміхнеться вам місяць у повні
І почне чарівне своє дійство.
2
Мов ті яблука спілі із неба
Зорі падають в мокру траву.
Не знайдеш сліду їх, і не треба.
Слухай музику вітру живу.
Обійми мене, листе кленовий.
Осінь, золотом всю замети.
Зорепаде осінній, медовий,
Присмак меду в дощі заплети.
Пр:
Дякую за насолоду!
Чудовий вірш, гарна музика і виконання. Ще й власний супровід – я так зрозуміла.
Поважаю багатогранних людей!
Подальших Вам успіхів!
TatyanaMir відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люблю співати і рада, що мої пісні приносить радісь і ВАм,Світланочко.
Нехай Вам щастить! 
