Тихо за вікном,
Всі забиті «дверці»,
Кава з молоком,
Терпкий біль у серці...
Вже немає слів,
Почуття притихли.
Хто цього хотів?
Де чиї молитви?
Світ перевернувся,
Файли усі стерто
Хочеш відвернутись?
То кажи відверто.
СВІТЛА вже не треба –
Я його не бачу
І ТЕПЛА не чую...
Я ще, мабуть, значу,
Але вже існую....
* * * *
Чотири квітки у руках
Мої росили сльози.
Тепер їх будуть на хрестах
Сніжити злі морози