Серце вмирало,кляло весь світ Бо щастя не знало Падало і знову злітало Хотілось кричати - що б землю Ту злу , А пам'ять шептала: Дивись не забуть Бо рідна згадаєш , не раз і не два... Бо серце забуде,а я пам'ята
ID: 582061 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 18.05.2015 19:01:50 © дата внесення змiн: 18.05.2015 22:10:24 автор: тернопільська відьма
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie