|
Пригадай мене, коли усі фото лиш попіл,
коли тобі зле, і ти проклинаєш мене щомиті.
Пригадай мій сміх, дні і ночі, мрії розбиті,
пустивши сльозу, відчаєм хвилини оповиті.
Я знаю, ти також, шукаєш шлях для втечі,
небо або земля, чи райдуга, після грози.
Новий будинок, чи горище, байдуже куди,
я знаю, ти також, втомилась від ворожнечі.
Я знаю ховаєш почуття, десь глибоко в душі,
мрієш про майбутнє, але не відпускаєш минуле.
Страждаєш, плачучи, думаючи які ми дурні,
біжиш від світу, з надією що серце забуде.
Зустрічаєш світанок, але не бачиш сонця,
хочеш почути улюблену музику, слова.
Шукаєш надію, шукаєш свого обранця,
хочеш бути, і відчувати, що любов жива.
ID:
536750
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 13.11.2014 22:24:12
© дата внесення змiн: 13.11.2014 22:46:12
автор: the last moment
Вкажіть причину вашої скарги
|
