Яким би небом не блукали мої мрії,
Лиш, волошковому довірю таїну.
Лиш, на порозі непохитної Софії
Зустріну гордо пересмішницю-війну.
Яким би хлібом світовим не частували,
До столу завше золатавий подаю.
Моїм очам всілякі шати пасували
Та не розІпне кат хустиноньку мою.
Якого лиха чи лихого я схилилась?
Не на догоду лихваревим шкідникам.
По-материнські, необлудно, я вклонилась
Своїм зерняточкам - моїм захисникам!
Доречі, в полі керування текстом, є можливість ставити позначку наголосу. От, подивіться, навіть тут: літера А з крапкою зверху. Отак от: А́ Ні, так не вдно, ось: а́
Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00