Росте в зеленім са́ду вишня
І кожну ве́сну квітне знов.
Я молодою заміж вийшла,
Тепер я знаю, що́ то – любов.
Сонечко встало і встало село,
Мухи літають і бомки.
Кожна чекає щастя свого,
Тільки з якої сторонки?
А господарки ота метушня
Роздуми всі проганяє,
Знаю одне – кожна баба в селі
Людського щастя не має.
Миски, тарілки, брудні баняки,
Свині, крілі і корови,
Діти, свекруха, собака, курки́,
А жінка хоче розмови.
Хрестиком вишиті рушники
Сяють понад образами.
– Чом не даєш, Боже, щастя баба́м? –
Та й залилася сльозами.
Серце жіноче згадало ті дні,
Як бУло тілесне кохання, –
Квакали жаби в сусіднім ставі,
Було кохання до рання.
Брови підве́ла, розпле́́́ла косу́,
Все приготовила в хаті,
А, як коханий приліз та й заснув,
Сльози втопила в салаті.
Ой-йой-йой-йой, доля моя,
Ой заплачу з бабами хором.
Ой-йой-йой-йой, доля моя, –
Знов господар спить під забором...
2007
Пісня "ТО Є ЛЮБОВ"
https://www.youtube.com/watch?v=9nBbGqkJJOw&list=UU7-MKgd3LBcqwL5w8WS3cxQ
