Армену Нікогосяну – легендарному нейрохірургу - волонтеру і всім відважним лікарям,які рятують українських бійців на Сході України.
Зона АТО… Важкопоранений...
-В машину швидко. До шпиталю.
Джгут.Шприц.Морфій.
Давай скоріше,Галю.
Терпи, хлопче,-до солдата,-
Бо карета, хоч швидка,
Під обстрілом міномета
Затанцює гопака.
Мчить машина в бік Ізюма
Без доріг, через мости.
-Терористи! Тисни гальма!
Вщент розбиті блокпости.
Автомати. Звук затвора.
Дула в скроню навели:
-Так,Армене, все, як вчора,
Треба ліки і бинти.
«Град» пунктиром небо шиє.
Нам вперед - нія́к назад.
Смерть над степом вовком виє,
Ледве дихає солдат.
Пульс зникає,кров-по стегнах.
Біль німий і крик німий.
Десь застрягли кулі в ребрах.
Обезкровлений, блідий.
-Рано, хлопче, помирати.
Піт стікає по чолу,
Там брезентові палати
Підготовлені в тилу.
Знов зупинка.В дірках шина.
Гучно лається водій.
Пахне димом конюшина…
За життя іде двобій.
Ніч. Хірургу не звикати.
Інструменти – на столі.
Закривавлені халати
Поміняли на нові.
-Підлатаєм зараз,сину,
Завтра будеш, як новий.
Вже наркоз розслабив спину…
Хто є хто…і хто є чий…?
-Головне, що ти - живий!
Добре все, усе минуло…
Ранок тихий клонить в сон.
Все в тумані потонуло…
Раптом – знову телефон:
-SOS! Нам треба допомога.
Невідкладна. Треба вкрай.
Через Брусино дорога.
Ждем, Армене, приїзджай.
--------------------------------
Ангел знов розправив крила
Без вагань - назустріч дню.
У любові й честі – сила,
Винесе й тебе з вогню!