Як легко бути доброю...
Як важко бути доброю...
Потрібно намагатися
з усіх наявних сил...
Бо ДОБРОТА, як ліки,
Або як гарне добриво,
Іде у Всесвіт теплий
Земний оцей посил...
Як важко бути злою
(Мені ось не виходить)...
Як важко ненавидіти
Усе що є довкіл...
Хоч зараз запроваджують
Таку новітню "моду".
Та все ж добро несемо
З настирливістю бджіл...
прекрасное стихотворение. а я думал Вы с головкой лежите БО-БО. ан нет с утра за стихи...все таки мы больные люди.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, пане Володимире, я приїхала зі Львова від друзів з ТАКИМ зарядом позитиву, що не пам'ятаю взагалі коли зі мною щось подібне було... Після таких зустрічей розумієш що Господь тебе любить, бо посилає тобі на шляху чудових людей. А БО-БО це не про мене, я п'яна від кохання, від спілкування з друзями, від споглядання прекрасного, а алкоголь це так поскільки -постільки... Дякую, що не минаєте моєї сторінки. Я зайшла до Вас і, навіть , коментувати не змогла - дихання перехопило, Ви пишете НЕЙМОВІРНО!!! Зараз ще раз зайду і коментну, вже трішечки прийшла до норми...