Ти часто плакав,переглядаючи її фото,
Знаючи,що вона вже не буде твоєю,
Але в*язням рядків до сьомого поту,
Судилося битись за Галатею!
У світі білбордів,залізобетону,
У світі обману і битого скла...
Ти мусиш бути достойним
Торкнутись її чола.
Ти мусиш лишатися мужнім,
Там,де інші бояться зробити крок:
Щоб могти милуватись пружним
тілом-тендітним,як пелюсток!
Ти мусиш бути терплячим,уважним
ДО всіх її примх і драм,
Завжди спокійним і вічно безстрашним,
і чистим входити в храм:
Її думок і мрій,таємних сподівань,
Її крові і теплої плоті...
Не завдавати їй зайвих страждань,
Не бути одним з ідіотів,
Які можуть без жалю розбити серце,
Вона для тебе вище всяких версій,
Наукових теорій,доктрин і абстракцій:
Вона -точка перетину всіх станцій
Усіх можливих варіантів твого життя,
Вона охоплює собою,
мов виноградною лозою,
Твоє рутиною спаплюжене буття!
Супер)))
