Завжди мріяла я, те кохання в житті відшукати,
Від якого б в садах заспівали пісні солов’ї.
І тремтіла б душа, неможливо її вгамувати,
Аж до неба злетять зачаровані мрії мої.
І злетять мрії ті у безмежне безхмарнеє небо,
Їх підхоплять крилом, понесуть в далечінь журавлі.
Легкокрилим птахам ще назад повернутися треба,
Розповісти де щастя й кохання шукати мені.
Завжди мріяла я, те кохання в житті відшукати,
У якому б мій любий назАвжди упевненість мав.
Пронесу скрізь життя, збережу і навчуся кохати,
Так кохати тебе, як ніколи ніхто не кохав.
