Сиджу я в темяві сумна й пуста,
А ніч холодна і німа.
Сиджу я в тишині одна,
і країть серце пам*ять зла.
Навіщо так мені зробити?!
Чому так підло поступити?!
Що такого зробила я?!
І плаче знов душа моя.
І сльози котяться щокою,
навіщо з ними йти до бою.
Поплачу краще я.
Мій друг,єдиний і найкращий,
так підло поступив зі мною,
він зрозумів так, не як я.
А боляче зробив,так сильно,
що бідная душа моя,
розірветься на сто осколків.
Поплачу краще я...
