Не плач, рідна ненько, що не в живих
повернувся до рідного дому.
І єдині очі - твоїми були, що згадав,
як поцілили в скроню.
Пробач, моя люба, за те, що не зміг
зберегти найцінніше, що мав тут.
Що в літа молодії в труну я поліг
в останнє тебе не обнявши.