Мороз шматками віддирає шкіру,
Та душу гріє й звеселяє спів.
І Слово кожне я кричу щосили.
Ножем повітря розтинає гнів.
Горить вогонь і Серця чути ритми.
Як кулі, що впиваються в метал.
І барикада з войовничим криком
Ламає щільність беркутівських лав.
Ми стоїмо під крижаним брандспойтом.
Часу нема ховатись від стрілків.
І кригу плавим кровію і потом.
Без обладунків б’єм силовиків.
Несеться тінню страхітливе птаство.
По гострих кігтях струменіє кров.
Нас похитнути нізащо не вдасться.
Не вбити Честь, Надію і Любов.
https://soundcloud.com/skelaga/wav-1