Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Как странно **** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ks, 30.01.2014 - 18:05
В строчках "Не важно, что тянет, я выбрать сумеюЛюбовь, а не страсть, и любви я поверю." - настоящая сила, я вами начинаю восхищаться! Стих гениальный! Трижды перечитала Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В жизни нет ничего гениального, идеального и банального. У меня даже есть стих соответствующий. Если тебе так кажется, знай, что на твоих глазах пелена. Не стоит восхищаться, но и не стоит быть безразличным, просто достаточно понимания. Смотря на другого ищи понимание своей души. Если видишь правильный поступок, поступай так же. Учись хорошему и уходи прочь от плохого. Не ищи кумиров и учителей, жизнь (Бог) учитель, у Господа и учись.А за теплые слова спасибо. Этот стих действительно не простой. Спасибо что сумели понять (я на это надеюсь). Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це дуже приємно почути.Мені б дуже хотілося, щоб ви зуміли побачити за чудовою формою мови зміст, який я закладаю у свої вірші. Без розуміння змісту, уся "чудовість" марна. Дякую, Катерина malinka, 25.01.2014 - 13:55
Важко жити,коли ворог живе в середині нас...Але й з ворогами таки потрібно знайти спосіб ужитись!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, Галя, ви помиляєтесь. З ворогом, який в середині не можна знайти мир. Йому можна або програти, або перемогти. Це наче черв в середині яблука, або ви його знищите, або він знище вас. Не плутайте ворога діші і ворога тіла. Ворог тіла, роблячи зле тілу, вчить нас змінювати свою душу в кращу сторону. Тому Господь закликав - Любіть ворогів ваших. Але ворог душі, знищує її, вводячи її у гріх. Цей ворог сатана, і Господь закликав боротися з ним і не кланятися йому, а кланятися лише Богу і лише його любити. Не може людина служити обом господарям. Ірина Кохан, 24.01.2014 - 15:12
Друже,я зрозуміла про які почуття ти написав...Це душевно-тілесний двобій,у якому перемогу отримує все-таки душа!
Ірина Кохан, 24.01.2014 - 15:00
Сказала б гарний вірш,та тут більш підходить болючий... Майстерно передав почуття,друже!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут більше підходить слово "бородьба". Це вірш не про , це вірш про бородьбу з власним злом, з власними гріхами. Це важка бородтба, боворог в середені. Єдиний шлях його здолати, це зробити вірний вибір. Відмовитись від бажання, як це не складно, і довіритися світлим почуттям. Ось, про що цей вірш. Якщо тут і є почуття, це почуття бородьби. Дякую, Іринка. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння, Любавушка.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли у цирку дрисирувальник втрачає контроль над дикою кішкою, і вона впивається всоїми кігтями у його тіло, а він ледве її стримує, щоб не дати себе зжерти, усі глядачи завмирають в страху і очікуванні, чим усезакінчиться. Лише один глядач встає і починає аплодувати і кричати - Браво, браво!Радий, що вам сподобалось, Надія. Дякую. |
|
|