Люди, люди! Не люди ви,-звірі!
Вовча зграя, здичіла орда ,
Вовкулаки ви оскаженілі –
Розіп’яли ви нині Христа.
Хто родив вас? Чиї ж бо ви діти?-
Кров пролита на вас, як тавро.
І повіки її вже не змити,
Кров безвинна на вас, як клеймо.
Ваша міць проти духа безсила.
Ні, свободи вам духа не вбить!
І свобода хай кров’ю омилась,-
Волі духа уже не спинить!
