Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Шевченко: Діти - наші вчителі (начитане) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лавинюкова Тетяна, 08.08.2014 - 17:39
Прекрасний вірш! Я у вільний час (не завжди є!) продовжую читати і слухати Ваші твори... Не завжди пишу коментарі, бо довелося би повторювати: "подобається, подобається, подобається..."
горлиця, 29.10.2013 - 19:50
Так ніжно, по батьківські! Нехай росте здоровенька та щаслива! Гарний вірш-посвята! 5+5
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та вже й підросла...Дякую! А.Чурай, 29.10.2013 - 19:43
Але чому "жовтороті"?) Це як смайлики? А, якщо серйозно, то справді дуже мило... Ніжна і по-батьківськи любляча поезія. Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Жовторотість" асоціюється зі смайликом... Звичайно, Ви представниця нового, креативного покоління 21 століття. Це поняття походить від кольору навколо дзьоба пташеняти. А ось що каже фразеологічний словник укр.мови: "ЖОВТОРОТИЙ жовторо́те пташеня́ (пташа́. Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко); Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький)." Прикольно |
|
|