Закувала зозуленька у лузі на калині,
Заболіло геть серденько молодій дружині,
Не куй, не куй, зозуленько, я тебе благаю,
Коханого чоловіка в найми відправляю.
Відправляю в світ широкий, де багаті люди,
Чи всміхнеться мені доля, чи недоля буде.
Убогість, поневіряння, доленька проклята,
Чи всміхнеться нам ще щастя, чи діждемось свята?
Скажи скільки літ ще буде по світі блукати,
Чи так само щиро, вірно він буде кохати.
Що мовчиш, стомилась, годі, не хочеш сказати,
Може іншу на чужині буде пригортати.
Серце крається на двоє, на дві половини,
Не залишу, не покину малої дитини,
Серце крається на двоє, душа вилітає,
За що таке безталання життя посилає?
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/170-najmi.html
