На кінець світу,
Я хочу щоб ми немов діти,
Бігали по хаті голяком.
Всі у шоколаді, коліна побиті,
Лиця у морозиві з піском.
На кінець світу,
Ти кинеш квіти,
Колишньому хлопцю в лице,
На кінець світу,
Ми поцілунком зігріті,
На фоні зруйнованих сцен.
Поки гігантські цунамі,
Десь на Панамі,
Зруйнують всі береги,
Давай з тобою в піжамі,
В розваленій спальні,
Кинемо в бій подушки.
Якщо землетруси,
Зруйнувати мусять,
Наші любимі місця,
Дощі кислотні проллються,
Небеса по ним заплюються,
Бензином заправок з кільця.
Ми посміхнемся мимовільно,
Адже вони не потрібні
Для нашого щасливого кінця.
На кінець світу,
Я тебе буду гріти,
У саму холодну з ночей.
На даху будемо сидіти,
Коли метеорит у зеніті,
Залетить у атмосферу людей.
На кінець світу,
Ти будеш хотіти,
Всі плаття з бутіків.
З вітрин розбитих,
Тобі буду носити,
Найкраще наших днів.
Поки гігантські вулкани,
Десь на Маямі,
Покажуть свій гнів,
Ми кидатимемо камні,
У білборди забавні,
З магістральних мостів.
Топтатись по іномаркам,
По бульварам і паркам,
Зализувати разом синці.
Ми посміхнемся мимовільно,
Адже це так не потрібно
У нашому щасливому кінці.
