Сріблясто-мерехтливі ноти
На нотному стані душі,
Та в просторі миль достоту
Порушуєм мовчанку мережевих дротів.
Де серед розгубленої самовпевненості стовпів
Грає мелодію гітари сопілка,
Де заспокійливий шепіт вітрів
Тихо гладить зламану гілку.
В небі місяць вдягнув сонцезахисні окуляри
І на нас з-за них поглядає,
Ми тонем в рожево-сметанних хмарах,
У снах, посипаних цукром-пудрою й сезамом.
Ми - то ще ті герої мультиків в романах,
Такі відомі режисер з актором - ти і я,
Граємо ролі в комедіях і драмах,
А що, як ввесь наш світ - просто ілюзія?
