Сидять собі коло хати
Два кума старенькі,
Та й згадують як були ще
Колись молоденькі.
-Ех, Іване, - зітхнув один,-
Що зробилось з нами?
Колись замолоду воза
Піднімав з снопами.
- Ой, брешете ж, мабуть, Гнате, -
Кум махнув рукою.
- Не вірите? То побийтесь
Об заклад зі мною!
Ударили по руках,
Гнат мовчав часинку,
Й каже: куме, ви програли –
То ж біжіть до шинку.
Вам історію таку
Хочу розказати:
Підіймать я підіймав…
Та й не зміг підняти!
Дякуючи тобі - тепер це вже наче моя робота. Правда мені вона приносить задоволення. Народ придумав безліч усмішок та анекдотів, отож сюжетів вистачить надовго (Поки мені не набридне)