За тридев’ять земель летіли гуси,
У теплий вирій-
тридесяте царство.
І я дивуюсь і у вись дивлюся,
Де їхні крила,
ніби білі айстри.
Політ гусей вже ледве-ледве зримий,
Їх крик поник в озерному овалі.
…Вони-рятівники старого Риму-
Поснулу варту криком піднімали…
…А далі- тиша,
лісова й озерна.
Політ гусей уява ще малює.
Та пророста в душі озиме зерня:
А хто ж мене від осені врятує?
За тридев’ять земель летіли гуси…
