Вдивляюсь у сніг, у призахідне сяйво,
У ніжну межу, у непевну межу.
І лінії тоншають.
Знаєш? – Не знаю.
Тінь мружиться тихо.
Скажи. – Не скажу.
Я тут, до холодного скла притискаюсь,
Пускаю коріння в одвічній воді.
Ти чуєш? – Не чую.
Звикаєш? – Зникаю.
Синіють сніги на обгортці видінь.
Не те, щоб втомилася. Теплі тенета,
І нікуди звідси, не треба. Дарма
Малює на шибках автопортрети
Скуйовджена сива зима.
Приспів:
Сніг
Недоторканий,тихий , чужий і печальний
Сни,
Що синіють у чорне провалля і гаснуть,
Спи,
Моє серце – посудина, б’ється на щастя,
Падають світлі уламки в долоні -
Лови…
2.
Сніжинки іскрять світлом ламкості ліній,
Не знають, як схожі краплинки води.
Безмірність безмірності в кожній краплині,
Ти бачиш? – Неначе.
Ходімо!
– Іди.
Вмерзаю у світ, і осердя німіє.
Крізь сутінь до суті, не пан, не пропав.
А ніч марить гавкотом, ниє і виє,
Сміється, й на жести чудні не скупа.
Слова затерпають, озвуться востаннє,
Чекай і вдивляйся в затертість небес.
А я буду там, де до світання
Завія цитує сама себе.
Це НЕМОЖЛИВО! Філолог - і така піаністка!
На рівні випускника консерваторії! І рівень композиції - такий самий! І голосочок душу радує! Приємно вражений такою творчою молоддю!
Yelyzavetka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До рівня випускника консерваторії, думаю, далеко Тільки музичне училище.
Чудовий твір! Модерний! І слово ,і музика, і спів, і супровід! Хто співає? Хто автор музики? Хто аккомпанує? Маю підозру - це все в одній особі! Хочу вірити! НЕ розчаровуй мене! Скажи "Так!"
Yelyzavetka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки музичне училище.
Хто співає? Хто автор музики? Хто аккомпанує? Маю підозру - це все в одній особі! 
Хочу вірити! НЕ розчаровуй мене! Скажи "Так!" 
