Дитячі нетерплячі рученята
Зривали із коробки папірці,
І очки так засяяли завзято,
Як вгледіли новенькі олівці,
Яскраві фарби, зошити, альбоми,
Щоб втиснути ще неосяжний світ,
Його дива й дороги без кордонів,
І вільний подих, і легкий політ.
Красу веселок, сонячне проміння,
Незнаних звірів, птахів гомінких,
У царстві ласки, ніжності, терпіння,
Всім місця стане в замках чарівних.
Моя маленька, дорога сестричко!
Підкралася непрохана сльоза...
В цю мить всім серцем я напевно зичу
Щоби не згасла в тобі та краса,
Не вицвіли душі тендітні барви,
І оченятка сяяли добром,
Нехай тебе Господь оберігає,
І янгол захистить своїм крилом.
Як трепетно,ніжно і чуттєво... З такою любов'ю і благоговінням до рідної маленької людини-аж у самої серце стрепенулося!.. Дуже! -нехай дні Вашої сестрички будуть барвистими,як ці олівці!
Парчевська Ольга відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Одуванчику, хочеться, щоб у малечі було все якнайкраще дякую за теплі слова