Серед сотень облич я впізнаю твоє,
Бо засяє воно ясносвітом.
Серед сотень кохань я впізнаю моє,
Бо зимою уквітчане цвітом.
Бо воно не говорить, дарує усім,
Наділяє усіх компліментом.
Заявляю, що серед усіх полюсів
Хочу буть лиш твоїм абонентом.
Зав'яжи мені очі - я поруч піду.
Сплутай ноги - я буду летіти.
Те чого не існує для тебе знайду.
Без повітря зостанусь горіти.
Як не гірко казати, але не звикай!
Назавжди не зостанусь і крапка.
Коли доля прийде, ти мене вимикай.
Була осінь. Наївна нахабка.
