Летить вночі далеко щастя відгук
Понад горами, ген, аж до дібров
До тих дібров, де ми з тобою разом
Були одні вночі, зовсім одні.
Шаленої ночі вихор забрав, завертів, засліпив.
Зостались твої лиш долоні, омиті в гірській ріці.
Зостались вуста п"янкії, та очі - зор́я́́нийй сад.
То перша й остання ніч. Її не вернеш назад.
Як провідна зоря, освітить весь мій шлях,
Дасть сили жити завтра і сміятись.
Хай так, хай не бути нам разом...
Але ніч та завжди буде гріти теплом прохолодих долонь.
І знову я злітаю в височінь.
Туди, до зір, де легкокрилий птах.
Остання пісня і остання ніч.
Злетів - о, щастя мить! І крила склав...
І тихої ласки горіння, й бажання палкого чари,
Але сонячне проміння торкає вже нас крізь хмари
І хай настає цей день, похмурий, як всі наступні.
Зігріє їх світлом ця ніч. Єдина. І вже недоступна.
Як провідна зоря, освітить весь мій шлях,
Дасть сили жити завтра і сміятись.
Хай так, хай не бути нам разом...
Але ніч та завжди буде гріти теплом прохолодих долонь.
