Нестримна молодість старить...І сидиш на зігнутих колінах і думаєш, а чи від молодості тобі так важко? Чи просто розлючена стареча рука думки тебе хоче втягнути у міцні обійми...І так важко дихати...Ніби задихаєшся не ти, а та, твоя частинка легені, що от-от викашляється співами молодості...Ти подивишся на неї, вже закритими очима, і вона тобі здасться дуже короткою, маленькою і сухою... Невже ти, та твоя стара молодість, нічого не розуміє? Не розуміє, що буде час і закриються твої легені, і не буде видно подихів, не чути рухів твоєї грудної клітки... Клітки, в якій лежить душа. Лежить, немов ув"язнена... Коли вона прокинеться?...