Photos – Ctrl all – Delete
– Вишли мені свої нові фото, будь ласка.
– Але ж ти маєш уже велику галерею моїх фотографій?
– Я хочу бачити тебе щодня, відчувати твій настрій, спостерігати за твоїми рухами, ходою, поставою… Не будь скнарою, поділися зі мною. Я хочу мати наші спільні фото…Ми зробимо, коли ти приїдеш до мене.
Delete
– Поглянь на себе в дзеркало, якщо не віриш мені. Твої очі виткані з ниточок сонця, твоя усмішка яскрава, як літо…
– А що в твоїх очах? Химери туману?
– Ми створені одне для одного. Подивися на наші фото. Ми – гармонія: сила і ніжність, мужність і чарівність, темрява і світло, пекло і рай, любов і ненависть, диявол і ангел…Люби не тому, що мусиш любити, а тому, що любиш.
Delete
– Я залюблено вдивляюся в кожну рису твого обличчя… Я не жебрав любов… Це дар долі, це свято життя, це молитва душі, це скарб неба… Я хочу дивитися на тебе щодня більше й більше. Чому ти така гарна?
– Чому ти такий хитрий?
Delete
Head – Memory – Delete
– Яка мета вашого перебування в Істамбулі?
– Я з приватним візитом.
– До кого ви їдете?
– До друзів… Вони запросили мене.
– До близьких друзів?
– Ні… ні…
– Зараз далекі, а потім стануть близькими… Проходьте. Щасливого польоту!
Delete
– Я приготую для тебе зелений чай, хочеш? А потім покажу тобі, де починається казка. Ти будеш моєю маленькою принцесою в ній, я тобі обіцяю. Чи ти була колись в раю, солоденька моя? Це там, де ми з тобою поїдемо. Тільки скажи – ти хочеш, сонечко? Ти й справді веснянкувате сонечко. Прокидайся, наповни світлом мій темний дім.
– Відштори вікна – хай зайде справжнє сонечко.
– Ні! Вони побачать тебе… вони заберуть тебе від мене… вони вкрадуть тебе, моя маленька…
Delete
– Потанцюй зі мною, ми ж стільки мріяли про це, ми ж стільки чекали цієї миті. Що ти відчуваєш поруч мене, медова моя? Хіба любов створено не для нас? Чому ти плачеш? Що сталося? Щось не так? Між нами усе ідеально… Тобі сподобалася мандрівка в казку? Подорож раєм?
– Я мушу повертатися. Відпусти мене.
– Ні, тепер ти належиш мені! Ти моя, серденько!
– Моя любов хоче бути чесною. Не тримай мене. Невільна любов – це мука! Справжня любов – це воля.
– Але ти щаслива зі мною… Куди ти підеш? Ти зробила мене щасливим, ти створила ауру щастя навколо нас… А тепер хочеш усе зруйнувати? Куди ти підеш?
– Я не піду, просто відпусти мене.
Delete
– Може, хочеш борщу зеленого? Чи вареників?
– Губ твоїх хочу, рук, ласки, ніжності твоєї…Обніми мене… обніми… обніми… Поділися зі мною…
– Якщо на цій землі є рай, то він біля тебе, мій любий…
– Коли ти приїдеш знову?
– Я не приїду?
– Чому ні? Чому ти крадеш себе у мене?
Delete
– Не їдь! Ти порвеш цю струну – від серця до серця. Лиш торкни – розлетиться на друзки.
– Я мушу, мої гени недужі вже, віддавна хворі. Я погрітися хочу на лагідному рідному підсонні. За гнівливість мені пробач… І не журись! Глянь – у твоєму вічно-зоряно-місячному краї уже сходить моє українське сонечко.
Heart – Feelings – Delete – Error
Delete – Error
Delete
Heart is empty
28.07.10 р.
ID:
243714
Рубрика: Проза
дата надходження: 27.02.2011 02:51:22
© дата внесення змiн: 27.02.2011 02:51:22
автор: Ярочка
Вкажіть причину вашої скарги
|
