У День Захисника Вітчизни
зізнатись встидно, що й цю тризну
ми загубили десь в собі.
Зіжмакали і заховали,
лиш залишивсь відгомін слави
батьків-героїв і дідів.
А нам самим бракує духу
й синів відтягуєм за вуха -
від постригу їх бережем.
Як не вдається заховати
творим посмішище з солдата -
жалієм, няньчим,"синцю" звем.
Замість одіти і обути,
і зброю нову дати в руки -
зробили з армії штрафбат.
Напівголодні, напіввдіті
будують замки наші діти
для генералів й їх внучат.
Не стану хизуватись звуком.
справжнім бійцям потисну руки,
подякую за їх дозор.
Вклонюся ветеранам сивим,
вклонюсь курганам і могилам,
вмолю простить ганьбу й позор.
І зараз кажуть, що вона справжня.І скільки часу треба для того, щоб армія стала справжньою, невідомо. Але я не проти, щоб чолвіки проходили службу в армії - це загартовує.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щоб чоловіки - не проти, а внука не пустите Знаєте, Олю, коли внук вас не послухає і все ж піде служити - вважайте, що ви виростили справжнього мужчину!
Раніше воїни захищали свої сім"ї і багатство країни, а зараз кого і чиї багатства повинні захищати? Але 23 лютого для мене день чоловіків. Тож вітаю Вас зі святом.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для мене теж, люблю посидіти з кимось, хто служив, і згадати молодість, дякую
Молодець! Я повністю тебе підтримую! Колись батьки говорили з гордістю:"Мій син в служить Армії!"А тих, хто відслужив, вважали такими, що відбулися як люди. І відношення у держави і людей до них було більш поважливим.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Анатольєвич, моя мати небіжка, будучи інвалідом 1 групи, навіть дала розписку, щоб мене забрали на службу і не травмувати мене. А зараз батьки залазять в борги, щоб обгородити своє чадо від служби, а потім дивуємся, що злу немає кому протистояти.