По той бік повітря, по той бік часу,
Це ж так близько, але так важко!
Поглянь на вміст, хоча б у вазу,
Бо там, на дні,ти побачиш вчасно
Те зазеркалля, стінки знизу,
Однак де напис, що це є зад?
А ця ж формальність формує кризу
В людському серці від тих порад!
А то ж обличчя! Просто інше,
В чужому світі, в чужих очах,
Таке ж красиве, таке важливе, -
Його не видно для закритих нас.
Бо нас з дитинства дивитись вчили
Невпинно прямо на, що є,
Одну деталь вони впустили -
Що ж нам коротший шлях дає.
Три метри можеш здолати кроком,
Однак стрибок - найшвидший шлях,
А кожна грань є іншим боком
По той бік часу в щоденних снах.