Тремтить вікно в нагрітій рамі,
Зітхає гучно мікрофон,
А тишина і штиль між нами
Розмові задають свій тон.
Твої обійми навівають сон,
Якщо не пристрасть. Тішся, біснувата,
Ти лише палець, перстень - твій канон,
Твій перстень-все, чим ти багата.
Туманом дихаючи в такт,
Насичуючись пеклом листопада,
Ми дотиками тліли...Так!
Життя ти мого автострада!
Журлива радість, світле божевілля,
Насіння зваби і зерно журби,
Ти- ВСЕ. Свобода і Свавілля.
Лише тебе я буду берегти...
Та розійшлися. Скреготав шакал,
І п'яти кров'ю постікали в капці.
Я відлетіла. Ти запрацював.
І знову дні...Ми біженці і бранці.
Перечекай. Повір, усе зумієм.
І завтра ранок буде нестрашним.
І тільки сміх усмішками повіє
Над спогадом далеким і крихким...
Ти як завжди не пропускаєш нового!
