У монотоннім плескоті дощу
Ловлю краплин розвеселілий гамір,
Ловлю краплини спраглими губами,
Тебе нікуди я не відпущу! (присвята Літу)
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Врізаюсь в стІну сплетену з дощів,
Й прикрашену ще запахом озону,
Перетинаю лінію кордону,
Яку ти перетнути не зумів...
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Тону в обіймах літньої грози,
І тану тихо, ніби я цукрова,
Я розчинитися у ній готова,
Й забутися у шепоті роси...
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Дзвенять шибки, як тихий камертон,
Летять краплинки, як годинник б*є,
Ця вічність від реалу відстає,
Не хочу покидати справжній сон!
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Забутий дощ, давно забута я,
ЛіхтАрне світло із очима готики,
Ковтаю сльози зі смаком наркотиків,
Зовсім забута і зовсім твоя...
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Це літо заблудилося в росі,
І час-чаклун вже пророкує осінь,
А я цілую неба вічну просинь,
Ловлю за хвіст краплинки-карасі.
Біля таких віршів не жаль цілу ніч просести. Особливо сприймаються вони післявірша "Обіцяй-це єднання навіки" Володимира Шевчука. Ще трохи, і ми всі потрапимо на чиєсь весілля. Дуже гарні вірші!
barabenka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже-дуже дякую! мені так приємно..аж на душі світліше стало
дякую! гарно чути такі слова 
