кров полуниць на колінах
літо
хвилясті пасма зліва
світом
блудить вона і ронить
насіння
по битому шклі біжить до
спасіння
хто він чому біля тебе
ходить
білі думки за спиною
виводить
тікай же до лісу бо надто
не він
та віриш тому і біжить
навздогін
криками сов розцвітає
єдине
губи солоні в обох
голос лине
прямо з душі однієї
на двох
тільки тримайся бо то є
твій бог