Зустрітися друзям влітку випала нагода
Місцем зустрічі була над Дніпром природа
Після довгої розлуки, було що сказати
Мали задум однозначний, щоб заночувати.
Влаштувались біля річки на лузі з травою,
Де місцевість полонила своєю красою.
Купалися досхочу і рибу ловили,
На багатті із гілля юшки наварили.
За вечерею, звичайно коли випивали,
Згадували про минуле, довго жартували.
Збентежились, побачивши в лозах при долині,
Як до лісу, навпростець, бігли дикі свині.
Згодом в темряву вдивлялись друзі нетверезі
Декому свиньми вбачались верби і берези.
Уночі,біля багаття, нічліг влаштували
Як козаки, в давнину, на землі всі спали.
Здали нерви у Микити, на вербі неподалік
Скороспішно зробив ложе і на ньому спати ліг.
Занудило серед ночі, наче в каруселі
По привичці розшукував туалету двері.
Падаючи, бідолашний на сучку гілля завис,
Мовби рідкісний кажан - головою вниз.
Нічну тишу зколихнув крик несамовитий,
Мов недорізаний кабан, верещав Микита.
Кинулися до верби друзі з переляку
Гуртом ледве зняли його з тієї гіляки
Довго потім сміялися із Микити друзі,
Згадують вони тепер ночівлю на лузі
Як зп'янієте можливо, знайте істину одну,
Не вилазьте, як Микита, ночувати на вербу.
ID:
161470
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 17.12.2009 10:07:31
© дата внесення змiн: 17.12.2009 10:07:31
автор: Віктор Кущина
Вкажіть причину вашої скарги
|
