Чому,коли ти готова віддати йому все,просто заради того,щоб зробити йому приємність,просто заради того ,щоб він посміхнувся,коли ти можеш пробачити йому все без докору,коли тобі з ним не сумно, просто посидіти поряд і помовчати,коли ти розумієш його сердитість з погляду,коли ти просто відчуваєш його на відстані,хочеш бути з ним завжди, ділити з ним радість і підтримувати у важку хвилину......він байдужий і черствий,не вдячний і ,інколи, нахабний приймає все це за просто так...........Чому, коли тобі уривається терпець,ти змінюєш свою любов на ненависть і байдужість.......він лише тоді починає цінувати тебе ,шкодувати про все ,чого не зробив заради тебе,розуміє,як багато він втратив і,можливо, назад не поверне ...........чому все так неправильно і парадоксально у наших почутттях.............чому так багато фальшивок,які називають"любов"ю",і так не легко знайти "оригінал"............чому,коли нарешті знаходиш спавжнє почуття-не цінуєш і не бережеш........втрачаєш і починаєш все з нуля ЧОМУ.................???
