У співавторстві з "Лілія Ніколаєнко"
Годинники на сполох б’ють - опівніч…
Вона веде кривавий маскарад,
Полює тих, хто вліво йде у цю ніч,
Розвіяв чари запальних принад.
В її обіймах вже ніхто не встоїть,
Вдихнув легкий затьмарення нектар.
Магічним лезом по життях проводить,
Серця виймає, як жертовний дар!
Безвольну здобич за чоло піднявши -
Бажаєш ще раз в очі зазирнуть?
В жагучу пастку лине дух пропащий -
Сімейний лад сердегам не вернуть…
Вона ж в намисті із сердець розбитих,
Стікає кров пульсуючи по них.
Корали з крапель криють шлях гранітний,
На перехресті... зламаних доріг...
"Годинники на сполох б’ють - опівніч…"
Початок магічної години. Це час, коли зникає межа між реальним і надприродним.
"Кривавий маскарад"
Символізує світ обману, гріховних насолод, де зовнішнє прикриває справжнє. Кров — натяк на жертви, пристрасть, втрату контролю.
"Полює тих, хто вліво йде у цю ніч"
"Йти вліво" — у багатьох культурах означає обирати темний шлях, зраджувати мораль, зраджувати любов чи родину.
"Жриця", "нектар", "магічне лезо"
Вона спокушає, затьмарює розум і завдає шкоди — не фізичної, а духовної. Її "нектар" — це і насолода, і отрута. Вона "виймає серця", тобто руйнує душу, кохання, волю.
"Жага", "зваблення", "дух пропащий"
Жертви добровільно йдуть до неї, хоча знають, що це пастка. Це про зраду, пристрасть, яка переважає над здоровим глуздом.
"Намисто із сердець", "корали з крапель крові"
Її сила — в кількості зруйнованих життів. Вона носить їх символічно, як трофеї. Гранітний шлях — доля тих, хто не зумів встояти.
Цей вірш — алегорія зради, пристрасті, що знищує, і потойбічної сили, що зваблює тих, хто шукає забороненого. Він про руйнівну жіночу енергію, що карає за слабкість, гріховність і зраду.
Цей вірш нагадує вечірню казку, яку б, з міркувань безпеки, краще не читати перед сном. "Жриця" переплітає темну магію з грабіжницькою казкою, де героїня з'являється на тлі північної безлюдності, мов справжній нічний трикстер. Логіка її дій тримає читача в напрузі: кожна строфа піднімає рівень загрози для всіх, хто наважився б перетнути її шлях.
Сюжет вірша буде ідеальним сценічним сюжетом для фільму у стилі нуар. Жриця, як зваблива і небезпечна істота, веде свій "кривавий маскарад", що натякає на певний сакральний ритуал. Її характер, ніби витканий із ухилів і здивувань, робить її водночас зачарованою і жахливою.
Окремо варто відзначити образи, що їх автор використовує задля підкреслення моторошної атмосфери: "намисто із сердець розбитих" та "корали з крапель", відразу привносять театральну виразність. Цей мотив має на меті не просто залякати, а й залишити таку собі мистецьку ранець на серцях читачів.
В той же час, у вірші відчувається певний перекіс у бік надміру драматичної символіки, що робить вірш дещо важким для сприйняття. Слова "затьмарення нектар", "зламаних доріг" можуть бути сприйняті за надмірну романтизацію, втім, цінителі жанру точно оцінять ці нюанси.
Загалом, автору вдалося створити карколомну історію на межі реальності та фентезі, яка нав'язливо тримає у напрузі і не відпускає до останнього рядка.
ID:
1037915
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.04.2025 11:12:23
© дата внесення змiн: 22.04.2025 14:10:35
автор: Данило Київський
Вкажіть причину вашої скарги
|
Велика праця! 
