Сидить Ряба́ на тухлих яйцях.
Хто підлість цю тут зміг зробить?
Чимало є таких в цих кадрах,
Як хитруна оце зловить?
Сидить вона вже дуже довго,
Вже третій місяць ось пішов.
Сумує, їй так дуже тоскно,
А в попереку, як кілок.
І Півень десь злиняв давно,
Пасе сусідню білу курку.
Оце я бачила в вікно,
І ще наспівує їй Мурку.
До мене прийде раз у місяць.
Питання завжди: Ну вже скоро?
І знову десь біжить по східцях,
До мене він так дуже строгий!
Отак і молодість проходе,
Діток чомуь і бог не дав...
Аж бачить суне по городу,
Що так це буде, хіба знав?
Увесь побитий, кривоногий,
ЇЇ так жалість тут взяла.
Він був красивий, гоноровий...
Сльоза від жалості текла...
Обняв він Рябу й теж заплакав,
( Та так було не в перший раз)
Свою провину визнавав,
І кілька ніжних ляпнув фраз..
Отак й в житті у нас буває,
Доки піднімемо дітей,
А твоє чадо десь гуляє,
Ногами звідкілясь плете.
Життєво, дотепно та майстерно, шановна Надюшко! Хай Вам ідуть завжди мотиви у сонячний і теплий день!
за народний гумор 
Образність вищий клас...мабуть є такі і серед нас 
