ЮвеЛІРнО
розписані
інтоНАЦІЇ
його...
Тяжко
інколи
творити
оСЯЙану
відраду.
Юрій Тітов (1980-2020) - український поет. Народився і помер в Києві. Хворів невиліковним недугом ДЦП, отримавши важку травму під час пологів. Його тіло було покручене, мов коріння дерева, і зовсім не хотіло слухатися. Проте завдяки великому старанню батьків і власній неймовірній Силі Волі нескорений юнак опанував творче ремесло, ставши багатогранним поетом з яскравою громадянською позицією. А власні твори набирав, не повірите, кінчиком носа по клавіатурі комп'ютера.
І митця зрештою почули ! Він здобув визнання на Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах. Зараз проводяться літературні вікторини, названі вже його іменем. Тематика віршів дуже багата : пейзажна лірика, дитячі замальовки, філософські роздуми, чітка громадянська позиція, тощо. І головне : майже кожен витвір майстра світиться якоюсь незримою надією, оптимізмом, вірою в завтрашній день. Цього зараз так бракує. То ж віримо в себе, віримо в Україну.
"Так є повік - ми в світі українці !
Своє буття окреслили давно.
Нас мордували, нищили ординці,
А ми не покорились все одно...
І вже падіння наше неможливе,
Хоч нам тирани знов віщують крах.
Спада на Всесвіт наших прагнень злива
І Україна б'ється у серцях !"
Юрій Тітов