Рано чи пізно все хороше закінчується
Щойно випробування прийдуть без ввічливості.
Моє хмарне небо вже не філософствує, а б'є байдики.
й падає на шрами,
нафіг мелодрами.
Дивлюсь, кожен виродок тут виживає, як у блокбастері.
Страшно, коли щось необхідно вирішувати,
Совість - то порно між святими та грішниками.
Вона в серце трішечки за північ голосно та й постукає:
"дівчинко, як справи?
вип'ємо ще кави?"
Вона, наче смертниця під прикриттям з фатальною сумкою.
Кожну хвилину божевільний світ змінюється,
Навіть угнатися не встигнеш за цінностями.
На жаль гомо сапієнс не відгадає, що завтра станеться.
варто чи не варто?
може скажуть карти?
Знайти важко відповіді меланхолікам на питання ці.
"Мушу" над "хочу" домінує - світ слухаємо ж.
Тягне до чогось свого, надто улюбленого,
Й так до смерті, поки у чотирьох стінах відпочиватиму,
молячись до Бога,
поруч ж бо нікого.
Мене свідки кинули, а Він не зніме обвинувачення.
Ситим не будеш непотрібними віршиками,
Гроші - то рима між святими та грішниками.
Здались сили слабкостям на терезах, повних кишень милостинь.
й бігтиму без сліду
дольче знайти віту.
Комусь - море розкошей , іншим - болото несправедливості.
Бути собою, вже забула я - що́ то таке,
Тиснуть реалії ехом чуття шостого.
Вона в чорній сукні відплату несе. Я мало намучилась?
логіка відсутня,
в сутінках майбутнє.
В моїх нетрях острахи є генератором неминучості.
рано чи пізно все хороше закінчується.
13.03.2016
