Я збиваюся з курсу. Потрапила в буревій –
Там не чутно мені ані оклику, ані сирен
Із вабливим голосом. Навіть не чутно мрій.
Не ловить сигнал приймач – лиш шепіт тихий антен.
І такий спокій... Таке на душі затишшя!
Я ж-бо, кохання, наймогутнішу зі стихій,
Знаю в лице! Тож, перед ранком ніч – найтемніша!
Я збиваюся з курсу? Ні – я прокладаю свій!
01:38 20.02.2021
