Я сміюсь,і плачу ...цвіту, і в'яну...
Оживаю,квітом у саду навесні .
Радію,що сонце зійшло з туману
І зростає ,паросток щастя у душі.
Я вдихаю,у пречисту прекрасну мить
У блаженство Вселенної синє небо.
О Боже,я хочу цей світ боготворить!
Квітнути, цвітом трояндою для тебе.
Посаджу,у душі паросток щастя
Хай зростає деревце солодкі плоди.
Бо солов'їна мова-це причастя.
У слові,почастує по -серед зими.
Прилетять,пташки у сад весняний
Де цвітуть,яблуні груші і вишні.
І душу, засолодить плід рум'яний
Їхні сни ,заколише зірка Всевишня.
Виросте, пагінець щастя у любові
зашумить ,верховіттям квітучий рай.
Защебече ,мило пташка для долі,
І зарясніють,мрії у квіті розмай.
Я сміюсь,і плачу... цвіту, і в'яну...
Бо вітровій , ніжне гілля розпинає.
Пісня ,солов'я як бальзам на рану
струнами, весни моє серце звеселяє.
